Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може
внести використання сервісів Веб 2.0 щодо спілкування та співпраці у навчання
моїх учнів, а саме:
- як можна ефективно використовувати комунікації та
співробітництво для покращення процесу навчання учнів та оцінювання;
- як використовувати сервіси Інтернету для спілкування та
співробітництва, щоб покращити своє викладання та навчання учнів;
- як навчати учнів безпечній роботі в Інтернеті.
Як на мене, то сервіси Веб 2.0 - дуже цікава і корисна
новітня технологія для навчання та співпраці. В ідеалі я бачу цей засіб у
якості інструменту для створення умов дистанційного навчання учнів (я часто
практикую це зі своїми учнями), а також для виконання певних домашніх завдань.
На сьогоднішній день майже кожна дитина вміє користуватися
Інтернетом, і віковий поріг з кожним роком стрімко знижується. Все частіше
точкою виходу в мережу стають школи. На жаль, учні в таких онлайн-мережах
незахищені і постійно наражаються на небезпеку, зокрема на дорослий та
незаконний контенти, розголошення приватної інформації, віруси, шахрайство,
кібербулінг, спам.
Хотілося б звернути увагу батьків на проблему безпеки дітей.
Батькам важливо знати і розуміти, що цікавить їхніх дітей, більше спілкуватися
з ними. Звичайно, потрібно поставити програму контролю з безпеки на комп’ютері,
але нею не обмежуватися. Це – добре, ефективно, але дитина може отримати поганий контент і в іншому місці.
Тому потрібно працювати з дитиною: розповідати, що добре, а що погано, які
слова хороші, а які вживати не потрібно, які вчинки правильні, які – ні. В
Інтернеті – як на вулиці: зустрічаються різні люди, на паркані написані погані
слова. Тому важливо, щоб дитина мала орієнтири, а їх має формувати родина.
Потрібно достукуватися до свідомості підростаючого покоління позитивним
прикладом – своїм.